Благодійний епістолярний вечір «Я покараний за те, що люблю українську націю»

Багата й сильна культура не виростає на порожньому місці. Вона конче потребує певних слів і текстів у своєму фундаменті. Аби на них опиратися. 

Сьогодні ми хочемо донести, що в української культури такий фундамент завжди був. От тільки чиїсь імперські амбіції  весь час намагалися зробити у ньому тріщини. 

Ми читатимемо листи та щоденники українських митців. Які писали попри заборони. 

Нинішній вечір – як доказ циклічності історії. Про те, як нас ламають, а ми гнемо своє і перемагаємо. Про всіх сильних особистостей, які писали в умовах спочатку російської імперії, а потім Радянської і весь час відстоювали свою культурну ідентичність.

Ми ж живемо у часи вибореної ними суверенної України. І наше завдання – її вберегти.

Час та місце: